Зовнішній отит.Етіологія,клінічна картина,діагностика, Study Guides, Projects, Research of Medicine

Download Зовнішній отит.Етіологія,клінічна картина,діагностика and more Study Guides, Projects, Research Medicine in PDF only on Docsity!

Зовнішній отит

Студент 4 курсу групи 11512

Корень Максим

Зовнішній отит-запалення,яке вражає вушну раковину та слуховий прохід. Найчастіше зустрічається у дитячому віці. Ділиться на дифузний (дифузна інфекція слухового проходу) та обмежений (локалізований фурункул) отит.

Локалізований фурункул Фурункул-гостре гнійне запалення волосяного мішечка або сальної залози, з обмеженим запаленням шкіри та підшкірної жирової клітковини Локалізація:перетинчасто-хрящова частина зовнішнього слухового ходу, у передньо- нижньому куті. Етіологія:виникає внаслідок проникнення стрептококів, стафілококів або інших збудників у шкіру через розчухи шкіри, ушкодження її нігтями, сірниками, шпильками або внаслідок травми інструментами.

Клінічна картина:на початку захворювання хворі відчувають різкий біль у вусі, який наростає, віддає в око, зуби, у відповідну половину голови. Біль у вусі посилюється під час жування та розмови.У деяких хворих температура тіла може бути нормальною, але частіше вона підвищується, з’являються й інші ознаки інтоксикації. Всередині вушної раковини наявний дискомфорт, свербіж. Під час об’єктивного обстеження виявляють почервоніння та набряк м’яких тканин попереду та позаду вуха або під вушною раковиною.

Профілактика

• дотримання правил особистої гігієни;
• правильне очищення вух (без ватних паличок);
• здоровий спосіб життя;
• своєчасне лікування захворювань вух;
• захист вух від потрапляння води при відвідуванні басейнів, водойм

Лікування:

Консервативне

• (^) Введення в зовнішній слуховий прохід турунди з 3% розчином борного спирту.
• (^) Призначення анальгетиків та антибіотиків
• (^) Фізіотерапевтичні процедуи: рУВЧ (вплив на організм високочастотним магнітним полем, що надає прогріваючий ефект).

Хірургічне

• (^) Розтин гнійної порожнини під місцевою анестезією, очищенні її від гною і промиванні антисептичними розчинами та розчинами, що містять антибіотики, після чого у вухо вводять турунди з антибактеріальними, антисептичними, гіпертонічними (сольовими) розчинами.

Клінічна картина Хворі скаржаться на свербіння у вусі, печіння, появу болю у вусі, але менш інтенсивного, ніж за наявності фурункула. Згодом посилюється злущення епітелію, з’являються серозні виділення, які в подальшому стають гнійними. Гнійні виділення змішуються з епітелієм, що розкладається, утворюючи кашоподібну масу з неприємним запахом, яка заповнює зовнішній слуховий хід. Можливе погіршення слуху. Запальний процес охоплює всі шари шкіри. Пізніше утворюються виразки, вкриті грануляціями. Ушкодження поширюється на всі відділи зовнішнього слухового ходу і навіть на барабанну перетинку.

Діагностика

• Отоскопія (видно гіперемійовану шкіру з ледь помітним набряком.)
• Аудіометрія (наявність приглухуватості за кондуктивним типом ) •Дані бактеріологічного дослідження (посів матеріалу з вуха на флору та чутливість до антибіотиків).

Дякую за Увагу!