root canals obturation, Slides of Medicine

Download root canals obturation and more Slides Medicine in PDF only on Docsity!

Обтурація кореневих каналів: мета,

порівняння методик, стоматологічних

систем та матеріалів для обтурації

кореневих каналів., критерії якості виконання.

Обтурація

На фінішній стадії ендодонтичного лікування проводиться обтурація

кореневих каналів за допомогою біосумісного пломбувального матеріалу.

Мета пломбування(обтурації) складається в збереженні інертного стану та

профілактики впровадження інфекційних агентів.

Така маніпуляція забезпечує повноцінну ізоляцію тканин періодонта від

кореневого каналу і від мікрофлори, що міститься в дентинних канальцях.

1. КЛІНІЧНІ

• (^) відсутність скарг
• (^) відсутність чутливості при перкусії зуба та пальпації м'яких тканин
• (^) відсутність набряку
• (^) закриття нориці
• (^) відновлення функції зуба

2. РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ

• (^) повна трьохмірна (канал зуба, латеральні канали, апексдельта) обтурація к/к до дентин-цементного з'єднання при пульпіті і рентгенологічно визначеної верхівки при періодонтиті
• (^) прилипання пломбувального матеріалу до стінок на всьому протязі каналу
• (^) однорідність кореневої пломби
• (^) відсутність повітряних пухирців, щілин, пустот

Критерії якості обтурації безпосередньо після пломбування

Основні методи обтурації системи кореневих каналів

Основні методи обтурації системи кореневих каналів

1. Метод одного (центрального) штифта. (стандартизований метод принцип якого у суміщенні пломбування кореневого каналу пастою з поодиноким штифтом)
2. Заповнення каналу гуттаперчей. a) Метод бічної конденсації. b) Вертикальне ущільнення теплої гутаперчі. c) Метод пломбування хімічно розм'якшеною гуттаперчею. d) Термомеханічне ущільнення гутаперчі. e) Обтурація каналу гуттаперчей, що вводиться за допомогою шприца. f) Метод введення гуттаперчі на носії (термафіл).
3. Депофорез мідно-кальцієвим гідроксидом.

Цей етап необхідно проводити щоразу, незважаючи на те, що гуттаперчеві штифти відповідають стандартам інструментів і мають один і той же колірний код. Підбір розміру основного гуттаперчевого штифта (припасування) здійснюється візуально-тактильним способом з рентгенологічним контролем. На гуттаперчевому штифті, що відповідає розміру останнього інструменту (максимального діаметру), яким проводилася обробка каналу, роблять відмітку, можливо вигин, відповідно до робочої довжини зуба. Потім підготовлений штифт вводять у канал. При цьому штифт повинен досягти звуження та припинити просування. Якщо ж штифт просувається глибше відмітки, що відповідає робочій довжині зуба, і не зустрічає упору, це вказує на вихід штифта за верхівковий отвір. У такому разі використовують наступний за розміром штифт і повторюють вибір спочатку. Можливий і другий варіант - скорочення штифта на 1,5-2 мм (при відрізанні верхівки штифта його діаметр стає більшим) з наступною приміркою. Таким чином, відповідність штифта перевіряється методом спроб.

Підбір гутаперчового штифта

Припасування центрального штифта. Схема: а - Початковий стан кореневого каналу; б - стан після препарування; в - гутаперчевий штифт закриває канал у апікального звуження.

Висушування каналу. Перед пломбуванням канал висушують паперовими абсорбуючими штифтами (пінами). Для повного висушування каналу паперові штифти вводять всю робочу довжину. Замішування та внесення в канал пломбувальної пасти. На пластинку капають 1-2 краплі рідини, наносять порошок і замішують пасту відповідно до інструкції фірми-виробника. Матеріал повинен мати сметаноподібну консистенцію і тягнутися за штифтом при його відриві на 2-2,5 см. Пасту можна вносити вручну, повертаючи файл проти годинникової стрілки. Однак частіше використовують каналонаповнювач, який обертають за годинниковою стрілкою вручну або за допомогою бормашини, що працює на найменших обертах. При роботі з використанням наконечників, що дають велику кількість обертів, існує небезпека проштовхування пломбувальної пасти за верхівку кореня зуба. Щоб уникнути цього, слід суворо стежити, щоб:

• (^) використовувати наконечники з кількістю обертів 300-500 хв;
• (^) обертання каналонаповнювача в каналі, після введення його в неробочому стані, було короткочасним (не більше 1 с) з легкою затримкою у прикореневій частині каналу. Введення гутаперчевого штифта. Після введення в канал пасти в неї занурюють підігнаний штифт і повільно вводять до упору, що відповідає позначці на штифті. Як правило, штифт вільно просувається на своє місце. При цьому не слід побоюватися виштовхування пасти за верхівку кореня, оскільки штифт діє не як поршень. У міру повільного просування штифт рівномірно розподіляє пасту в каналі, витісняючи її надлишок у порожнину зуба.

Підбір гутаперчового штифта

Обтурацію каналу починають із ізоляції зуба від слини, що досягається накладенням рабердама або ватних валиків. Потім проводять медикаментозну обробку та висушування кореневого каналу паперовими штифтами. Герметик або рідку пасту вводять у канал паперовим штифтом, щоб покрити тонким шаром його стінки. Потім основний штифт змащують пастою або герметикою і просувають до упору у фізіологічного звуження. Боковим ущільнювачем (спредером), введеним до упору, основний штифт притискають до стінки каналу і утримують його в цьому положенні 15-20 с, а потім у проміжок між стінкою каналу і штифтом, що утворився, вводять додатковий гуттаперчевий штифт, який на 1 штифта і конденсують його ущільнювачем, притискаючи до першого. Проміжок, що утворився, заміщають новим штифтом, який перед цим занурюють у герметик. Важливо, що кожен штифт, що знову вводиться, просувають на меншу глибину. Бокове ущільнення виробляють доти, доки ущільнювач не перестає занурюватися в канал. Після цього надлишок гуттаперчових штифтів зрізають або видаляють розігрітим інструментом і вертикальною конденсацією закривають гирло каналу. На закінчення проводять рентгенологічний контроль.

Метод бічної (латеральної) конденсації холодної гутаперчі..

Це один із варіантів методу бічної конденсації, який вперше описаний у 1914 р. Його принцип заснований на використанні як розчинник хлороформу або його замінників — евкаліптової олії та ін. Основний гуттаперчевий штифт після припасовування витягають з каналу, а кінчик занурюють у розчинник на 1 с, покривають герметикою і вводять знову в канал. Розм'якшений кінчик гуттаперчевого штифта легко піддається обробці при конденсації, завдяки чому пломба щільно прилягає до стінок каналу в апікальній частині та заповнює бічні розгалуження. Пломбування кореневого каналу гуттаперчевими штифтами методом бічної конденсації: а - схема; б - рентгенограма. А - введення в канал центрального штифта (1); Б - притискання основного штифта спредером (2) до стінки кореневого каналу; В - введення додаткового штифта (3) і притискання його до стінки каналу спредером (2); Г — введення другого другого додаткового штифта. Після занурення штифта з розм'якшеним кінчиком на всю робочу довжину ущільнюють його зондом протягом 1 хв. Потім зонд отримують обертальним рухом, а на його місце вводять додатковий штифт, покритий герметиком, який ретельно ущільнюють.

Метод пломбування хімічно розм'якшеною холодною гуттаперчею

ДЯКУЮ ЗА

УВАГУ!