Презентація, гострий коронарний синдром, Slides of Medicine

Download Презентація, гострий коронарний синдром and more Slides Medicine in PDF only on Docsity!

Гострий

коронарний

синдром

ГКС

 (^) Гострий коронарний синдром (ГКС) – це гостре порушення коронарного кровообігу. Він об’єднує такі клінічні стани, як нестабільна стенокардія та інфаркт міокарда.  (^) Гострий коронарний синдром – це попередній діагноз , що встановлюється під час першого контакту з хворим.  (^) Він був введений у клінічну практику через потребу негайного вибору лікувальної тактики, наприклад, тромболітичної терапії або первинної коронарної ангіопластики до встановлення остаточного діагнозу.  (^) Гострий IМ — це некроз будь-якої маси міокарда внаслідок гострої тривалої ішемії.

Клінічні варіанти ГКС:

 ГКС без елевації сегмента ST , що супроводжується

розвитком нестабільної стенокардії чи інфаркту

міокарда (ІМ) без підйому сегмента ST (не Q-ІМ). До

механізмів розвитку ІМ без елевації сегмента ST

відносять тромбоз існуючої раніше пошкодженої

атеросклеротичної бляшки, прогресуюче звуження

артерії або спазм артерії з недостатнім постачанням

киснем міокарда.

 ГКС з елевацією сегмента ST , що супроводжується

розвитком ІМ із підйомом сегмента ST (Q-ІМ). Виникає

внаслідок припинення кровотоку по коронарній артерії в

результаті її оклюзії, що призводить до некрозу

міокарда, який виявляється підвищенням в крові рівня

кардіомаркерів і стійкою елевацією сегмента ST на ЕКГ.

 (^) Нестабільна стенокардія є транзиторним клінічним станом і часто передує ІМ, порушенню ритму або раптовій смерті. Нестабільна стенокардія — гостра ішемія міокарда, вираженість і тривалість якої недостатньо для розвитку некрозу міокарда. Нестабільна стенокардія

Допомога при ГКС

 Хворих з ГКС зі стійкою елевацією SТ слід обов’язково

терміново госпіталізувати в спеціалізоване інфарктне

(кардіологічне) відділення стаціонару, бажано в блок

інтенсивного спостереження, лікування і реанімації.

 У перші 24 год пацієнти підлягають проведенню

первинного коронарного втручання (ПКВ) , як

основний первинний метод реваскуляризації міокарду.

ЕКГ-критерії

 Найважливіший діагностичний метод – це

реєстрація ЕКГ у спокої та біомаркерів

інфаркту міокарда.

Реєструвати ЕКГ потрібно повторно

щонайменше через 3−6−9 та 24 годин після

першого прояву та негайно у разі повторення

болю у грудях або інших симптомів.

ГКС зі стійкою елевацією SТ  (^) ГКС зі стійкою елевацією SТ у більшості випадків передує гострому IМ із зубцем Q, клінічними діагностичними критеріями якого слід вважати:  (^) затяжний (>20 хв) ангінозний біль у спокої;  (^) наявність типових змін на ЕКГ (елевація сегмента SТ > 1 мм у стандартних відведеннях та/або > 2 мм у прекардіальних відведеннях із характерною динамікою, поява патологічного зубця Q, блокада лівої ніжки пучка Гіса, що гостро виникла);  (^) підвищення рівня біохімічних маркерів некрозу міокарда (критерії верифікації в суперечливих випадках).

Діагностика

 Ехокардіографія (ЕхоКГ) дозволяє виявити під час ішемії

ділянки транзиторної гіпокінезії або акінезії сегментів стінки

ЛШ, функція яких відновлюється після нормалізації

кровотоку.

 Коронарна ангіографія Цей метод застосовують терміново

з діагностичною метою у пацієнтів із високим ризиком для

проведення диференційної діагностики. Типовими

ангіографічними ознаками ГКС є ексцентричне розміщення

ушкодження, нечіткість його меж, дефекти заповнення, що

свідчать про наявність внутрішньокоронарного тромбу.

 Додаткові аналізи: ЗАК, ЗАС, АЛТ, міоглобін, калій, натрій,

білірубін, креатинін з розрахунком ШКФ, білірубін, глюкоза

крові, загальний холестерин, холестерин високої та низької

щільності, ТТГ

Лікування

 (^) Забезпечити правильне положення пацієнта лежачи з піднятою злегка головою, для зменшення навантаження на міокард обмежити фізичне навантаження та забезпечити психологічний спокій.  (^) Оксигенотерапія пацієнтам зі зниженням сатурації˂95%, проводиться зволоженим киснем за допомогою маски або через носовий катетер зі швидкістю 3-5 л/хв.  (^) Забезпечення венозного доступу  (^) Нітрогліцерин під язик у таблетках (0,5-1,0 мг) або у аерозолі (1- 2 дози або 0,4-0,8 мг), за необхідності та при нормальному АТ можна повторювати прийом кожні 5-10 хвилин.  (^) За наявності тяжкого больового синдрому можлива в/в інфузія 2, мл 1% нітрогліцерину, попередньо розчиненого у 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчині глюкози, під ретельним контролем АТ та ЧСС з початковою швидкістю 10-20 мкг/хв;

 (^) Ацетилсаліцилова кислота (АСК) в дозі 160-325 мг розжувати (якщо пацієнт її самостійно не прийняв до приїзду бригади швидкої медичної допомоги).  (^) Клопідогрель 300 мг є ефективним у комбінації з АСК або за наявності протипоказань до застосування АСК.  (^) Для пацієнтів з помірним і високим ризиком ішемічних ускладнень (тобто підвищення кардіальних тропонінів або наявності переконливих ознак ішемії на ЕКГ і характерних скарг) додатково до АСК за відсутності протипоказань призначають тікагрелор в навантажувальній дозі 180 мг.  (^) Усім пацієнтам, які транспортуються для проведення перкутанного коронарного втручання, якомога раніше показана подвійна антитромбоцитарна терапія, доцільною є комбінація АСК і тікагрелору (за відсутності або протипоказаннях до тікагрелору призначають клопідогрель у навантажувальній дозі 300-600 мг).

Методи реваскуляризації

Черезшкірне коронарне втручання

 (^) Вибір подальшої тактики реперфузійної терапії, спрямованої на якнайшвидше відновлення коронарного кровотоку в інфаркт-залежній артерії (первинне ПКВ або фібринолітична терапія* з подальшою ПКВ). Оптимальним методом реперфузійної терапії є перкутанне коронарне втручання (ПКВ). Первинне ПКВ слід провести якомога раніше, бажано до 90 хв (у випадках високого ризику у пацієнтів з великим переднім інфарктом міокарда бажано не пізніше 60 хв). За неможливості транспортування пацієнта до центру ПКВ в зазначені строки, рекомендований догоспітальний фібринолізис за відсутності протипоказань (час від першого контакту з пацієнтом до початку введення фібринолітика ˂30 хв) з наступним невідкладним транспортуванням пацієнта до центру ПКВ.