Docsity
Docsity

Prepare for your exams
Prepare for your exams

Study with the several resources on Docsity


Earn points to download
Earn points to download

Earn points by helping other students or get them with a premium plan


Guidelines and tips
Guidelines and tips

Мозочок, будочка, функції, фізіологія, Study notes of Physiology

Мозочок, гістологічна і анатомічна будова, фізіологія

Typology: Study notes

2024/2025

Uploaded on 05/06/2025

misha-shymashovskyy
misha-shymashovskyy 🇨🇦

1 document

1 / 7

Toggle sidebar

This page cannot be seen from the preview

Don't miss anything!

bg1
1
1.1 Мозочок (cerebellum) є вищим центром рівноваги і координації рухів тіла,
який забезпечує підтримання тонусу м'язів. Мозочок складається із двох
півкуль, на поверхні яких лежить сіра речовина (кора мозочка), а в глибині -
біла речовина та підкоркові ядра. Маса мозочка людини становить 120-150 г,
об'єм близько 160 см3. Площа поверхні кори досягає 850 см2, що відповідає 50
% площі кори великого мозку. Завдяки наявності поверхневих звивин і
чергування сірої та білої речовини на сагітальному розрізі мозочка утворюється
характерний малюнок, так зване дерево життя.
1.2 Мозочок анатомічно і функціонально ділиться на архі- , палео- і
неоцеребеллюм.
1)Архіцеребеллюм (древній мозочок) -належать клаптиково-вузликова частка та
язичок мозочка., має найбільш виражені зв'язки з вестибулярної системою, що
пояснює значення мозочка в регуляції рівноваги .
2)Палеоцеребеллюм (старий мозочок) -належать передня частка мозочка,
вершина, піраміда та язичок червяка. і отримує інформацію переважно від
пропріорецептивних систем м'язів, сухожиль , окістя , оболонок суглобів.
Давній мозочок підтримує тонус мязів, а під час рухів враховує сили гравітації
та інерції
3)Неоцеребеллюм (новий мозочок) - включає в себе кору півкуль мозочка і
ділянки хробака, він отримує інформацію від кори, переважно по лобно - мосто
- мозочковому шляху, від зорових і слухових рецепторних систем. Це свідчить
про його участь в аналізі зорових і слухових сигналів і в організації відповідних
реакцій.
Останнім часом зявився поділ мозочка на присінкомозочок, спинномозочок та
мостомозочок
pf3
pf4
pf5

Partial preview of the text

Download Мозочок, будочка, функції, фізіологія and more Study notes Physiology in PDF only on Docsity!

1.1 Мозочок (cerebellum) є вищим центром рівноваги і координації рухів тіла, який забезпечує підтримання тонусу м'язів. Мозочок складається із двох півкуль, на поверхні яких лежить сіра речовина (кора мозочка), а в глибині - біла речовина та підкоркові ядра. Маса мозочка людини становить 120-150 г, об'єм близько 160 см 3

. Площа поверхні кори досягає 850 см 2 , що відповідає 50 % площі кори великого мозку. Завдяки наявності поверхневих звивин і чергування сірої та білої речовини на сагітальному розрізі мозочка утворюється характерний малюнок, так зване дерево життя. 1.2 Мозочок анатомічно і функціонально ділиться на архі- , палео- і неоцеребеллюм. 1)Архіцеребеллюм (древній мозочок) -належать клаптиково-вузликова частка та язичок мозочка., має найбільш виражені зв'язки з вестибулярної системою, що пояснює значення мозочка в регуляції рівноваги. 2)Палеоцеребеллюм (старий мозочок) -належать передня частка мозочка, вершина, піраміда та язичок черв’яка. і отримує інформацію переважно від пропріорецептивних систем м'язів, сухожиль , окістя , оболонок суглобів. Давній мозочок підтримує тонус м’язів, а під час рухів враховує сили гравітації та інерції 3)Неоцеребеллюм (новий мозочок) - включає в себе кору півкуль мозочка і ділянки хробака, він отримує інформацію від кори, переважно по лобно - мосто

  • мозочковому шляху, від зорових і слухових рецепторних систем. Це свідчить про його участь в аналізі зорових і слухових сигналів і в організації відповідних реакцій. Останнім часом з’явився поділ мозочка на присінкомозочок, спинномозочок та мостомозочок

1.3 Реалізація цих функцій полегшується наступними особливостями мозочка:

  • Кора мозочка побудована однотипно, має сталі зв'язки, що створює умови для швидкої обробки інформації;
  • Основний нейронний елемент кори - клітина Пуркіньє, має велику кількість входів і формує єдиний аксонний вихід з мозочка, коллатералі якого закінчуються на ядерних структурах мозочка;
  • На клітини Пуркіньє проектуються практично всі види сенсорних подразнень: пропріоцептивні, шкірні, зорові, слухові, вестибулярні та ін.;
  • Виходи з мозочка забезпечують його зв'язки з корою мозку зі стовбуром і спинним мозком. 1.4 Функції кори мозочка Кора мозочка має специфічну будову. Верхній шар кори мозочка - молекулярний шар , складається з паралельних волокон, розгалужень дендритів і аксонів другого і третього шарів. У нижній частині молекулярного шару розташовані корзинчаті і зірчасті клітини, які забезпечують взаємодію клітин Пуркіньє. Середній (гангліонарний) шар кори складається з клітин Пуркіньє, що лежать в один ряд і мають найпотужнішу в центральній нервовій системі дендритну систему. На дендритному полі однієї клітини Пуркіньє може бути до 60 тисяч синапсів. Отже, ці клітини функціонально виконують завдання збору, обробки і передачі інформації. Аксони клітин Пуркіньє утворюють єдиний шлях, за допомогою якого кора мозочка передає інформацію в ядра (фастігальне, проміжне, зубчасте) та інші структури великого мозку.

тіла людини. 2 2.1Електрична активність мозочка - це електричні сигнали, які генеруються нейронами у мозочку 2.2 Електрична активність мозочка вивчається за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ) - це метод дослідження, який зафіксовує електричну активність мозку. Мозочок має власну електричну активність, і ця активність може бути реєстрована за допомогою електродів, розміщених на поверхні голови. Ці сигнали відображаються на графіку як хвилі, і їх характер може вказувати на різні становища і функції мозочка. 2.3 ЕЕГ може бути використаний для вивчення різних аспектів функціонування мозочка, включаючи діагностику розладів, пов'язаних з цією структурою, і спостереження за ефектами лікування. Однак електрична активність мозочка - це складний процес, і для визначення конкретних патологічних станів чи реакцій потрібні спеціалізовані методи дослідження та експертна інтерпретація результатів. 3 1 Ефекти подразнення верхньої частини мозочка: ● Координація рухів: Подразнення цієї ділянки може підвищити точність та координацію рухів, зокрема рухів кінцівок 2 Ефекти подразнення нижньої частини мозочка: ● Регулювання рівноваги: Подразнення цієї ділянки може покращити контроль рівноваги і запобігти втратам стійкості. 3 Ефекти подразнення лівої та правої половин мозочка:

● Латералізація: Різні частини лівого і правого мозочка можуть впливати на протилежні сторони тіла. Подразнення лівого мозочка може мати ефект на праву сторону тіла і навпаки. 4 Ефекти подразнення зони для зорової координації: ● Контроль над орієнтацією в просторі: Мозочок також впливає на здатність орієнтуватися в просторі та сприймати рухи об'єктів. 5 Ефекти подразнення зони для мовлення: ● Вплив на мовлення: Деякі частини мозочка можуть впливати на мовлення та вимову слів. 6 Ефекти подразнення при вивченні: Мозочок грає роль у вивченні нових рухових навичок та пам'яті для рухів. Важливо враховувати, що подразнення мозочка за допомогою глибокої гаманцевої стимуляції (DBS) або інших методів використовується в медицині для лікування різних нейрологічних захворювань, таких як паркінсонізм, епілепсія, тривожні розлади і інші стані. Залежно від конкретних симптомів і діагнозу, лікарі можуть визначити, які ділянки мозочка слід стимулювати та які ефекти вони хочуть досягти. 4 Встановлено, що мозочок виконує різні рухові функції, пов’язані з організацією його нейрональних зв’язків з іншими структурами мозку. Він отримує імпульси практично від усіх сенсорних систем головного і спинного мозку, а також інформацію про сплановані дії від рухових ділянок церебральної кори. Одна з основних функцій мозочка в руховому контролі полягає в порівнянні спланованих дій з сенсорними сигналами про їх виконання та корекцію рухових програм у разі їх відхилення від складеного плану. У зв’язку з тим його розглядають як своєрідний комп’ютер, який отримує інформацію як від периферичних структур, так і від кіркових рухових центрів. Після обробки настільки

5 Дистонія - порушення тонусу м'язів. Спочатку після екстерпації мозочка підвищується тонус, а потім знижується. 6 Адіадохокінез - нездатність виконувати рухи синхронно, послідовно і швидко. Це спостерігається при пронації та супінації кистей обох рук 7 Дизартрія - порушення мови. 8 Дезеквілібрація - порушення здатності підтримувати рівновагу. 6 Мозочок відіграє важливу роль у регуляції пози і координації рухів людини. Він впливає на різні аспекти пози та рухів, і його функції включають наступне: 6.1 Координація рухів: Мозочок сприяє точній та збалансованій координації рухів. Він допомагає забезпечити гладкий та контрольований хід рухів кінцівок, м'язів і суглобів. 6.2Регулювання тонусу м'язів: Мозочок впливає на тонус м'язів, контролюючи їхню напругу та розслаблення. Це допомагає забезпечити стабільність пози і уникнути надмірної напруги м'язів. 6.3Підтримка рівноваги: Мозочок грає ключову роль у підтримці рівноваги. Він отримує інформацію з різних чуттєвих систем, таких як зорова, вестибулярна (відповідальна за рівновагу та координацію) і соматосенсорна (що стосується відчуттів зі шкіри та м'язів), і використовує цю інформацію для підтримки стійкості пози.