



Study with the several resources on Docsity
Earn points by helping other students or get them with a premium plan
Prepare for your exams
Study with the several resources on Docsity
Earn points to download
Earn points by helping other students or get them with a premium plan
Community
Ask the community for help and clear up your study doubts
Discover the best universities in your country according to Docsity users
Free resources
Download our free guides on studying techniques, anxiety management strategies, and thesis advice from Docsity tutors
Фармакологія короткий опис тем
What you will learn
Typology: Cheat Sheet
1 / 6
This page cannot be seen from the preview
Don't miss anything!
Психотропні засоби – ЛЗ, що вибірково впливають на психічний та емоційний стан людини, які приймають при психічних порушеннях, в тому числі при граничних станах. Їх класифікують як:
ІІ фаза : кон’югація з глюкуроновою кислотою. У першу фазу більшість бензодіазепінів перетворюються на активні метаболіти , що пролонгують дію препаратів. Наприклад, ДІАЗЕПАМ та ХЛОРДІАЗЕПОКСИД перетворюються в активний метаболіт – ДЕЗМЕТИЛДІАЗЕПАМ ( НОРДІАЗЕПАМ ), Т1/2 якого складає 40-200 годин. Великі періоди напіввиведення активних метаболітів призводить до небажаного надмірного пригнічення ЦНС, що проявляється ефектом післядії – сонливість, зниження настрою, уваги тощо, при повторному прийомі спостерігається кумуляція. З метою зменшення тривалості дії активних метаболітів, їх використовують як окремі ЛЗ ( метаболіт ДІАЗЕПАМУ – ОКСАЗЕПАМ ). Такі особливості біотрансформації використовують для створення «проліків» , які самі фармакологічного ефекту не мають, а при їх активні метаболіти – так (наприклад, ФЛУРАЗЕПАМ , ФЕНАЗЕПАМ ; їх Т1/2 = 100 годин). Деякі похідні бензодіазепіну піддаються відразу кон’югації з глюкуроновою к-тою, що веде до утворення водорозчинних глюкуронідів, які виводяться з сечею (наприклад, ЛОРАЗЕПАМ ). Виводяться метаболіти, кон’югати та невелика к-ть незмінного бензодіазепіну сечею , менше калом , до якого вони потрапляють із жовчю. Т1/2 залежить від віку та стану організму. У новонароджених – 31 год, у грудних дітей – 8-14 год, у дорослих – 24-72 год, у хворих на гострий гепатит – подовжується на 2-4 год, у хворих на цироз печінки – подвоюється. Їх класифікують ЗА ТРИВАЛІСТЮ ДІЇ:*
Анксіолітичний ефект – зумовлений дією передусім на лімбічну систему, в меншій мірі на гіпоталамус та кору г/м. Вони перешкоджають формуванню осередку негативних емоцій. У людини зменшується хвилювання, занепокоєння, страх ( антифобічний ефект ), підвищується стійкість до стресу ( стресопротекторний ефект ), покращується адаптація в екстремальних та конфліктних умовах. Чим більше виражений страх та тривога, тим швидше та повніше настане лікувальний ефект. За вираженістю дії їх можна розташувати в такому порядку спадання: феназепам – діазепам – хлордіазепоксид – медазепам. Вегетостабілізуючий ефект – на фоні стабілізації емоційного стану, нормалізується функціональна активність вегетативної нервової системи та ендокринної. Клінічно проявляється зменшенням вегетативних проявів тривоги (тахікардія, нестабільний АТ, пітливість тощо). Виражену таку дію має діазепам. Снодійний та седативний ефекти – пов’язують з гальмуванням в ділянці ретикулярної формації стовбура г/м та неспецифічних ядер таламуса та гіпоталамуса. ЛЗ з седативно-гіпнотичним ефектом швидко та надійно усувають симптоматику неврозів (іпохондрію – тривожний стан, коли пацієнт надзвичайно стурбований тим, що може мати захворювання; фобії), створюють душевний комфорт при тяжких неврозах. Однак при їх прийомі перевжає млявість, сонливість, зниження психічної та фізичної активності, уваги. При малих дозах частіше проявляється седативний, при високих – снодійний та амнестичний. Помірний снодійний ефектом поруч з анксіолітичними властивостіми має алпразолам. Амнестичний ефект – проявляється антероградною амнезією, ефект поки що не вивчений, проявляється переважно при парентеральному застосуванні діазепаму, мідазолу та ін. Депримуюча дія на ЦНС сприяє потенціюванню ефектів інших пригнічуючих р-н (засоби для наркозу, алкоголь, барбітурати та ін.). Міорелаксантний ефект – зумовлений пригніченням полісинаптичних спінальних рефлексів і усуненням активуючого впливу ретикулярної формації на с/м (центральна міорелаксуюча дія). Буде зменшення тонусу та сили скелетних м’язів, ефект прямо пропорційний дозі. Протисудомний ефект – е результатом посилення процесів гальмування на лімбічну систему та с/м. Препарати ефективні при судомах різного генезу (при епілепсії, гіпоксії, отруєнні отрутами), але більше використовують при подавленні епілептогенної активності. Позитивним є не значне пригнічення ЦНС, в плані збереження розумової та фізичної діяльності. Тому їх використовують і для купірування, і для профілактики судом. За особливостями клінічної дії: