Психотропні засоби – ЛЗ, що вибірково впливають на психічний та емоційний стан людини, які приймають при
психічних порушеннях, в тому числі при граничних станах.
Їх класифікують як:
1. Нейролептики (антипсихотичні засоби) – ЛЗ, що мають антипсихотичні властивості, тобто здатні
усувати продуктивну симптоматику психозів, з чим і пов’язано їх застосування при власне психозах,
шизофренії, галюцинаціях та інших розладах психіки.
2. Транквілізатори (анксіолітики) – ЛЗ, що вибірково усувають почуття страху, тривоги, внутрішнього
емоційного напруження, надмірного збудження. Раніше ці препарати ще називали атарактиками.
3. Психоседативні засоби – ЛЗ, що здійснюють недиференційну заспокійливу дію за рахунок 1)
зниження збудливості та реактивності ЦНС до різних стимулів 2) концентрації гальмуючих процесів.
4. Антидепресанти (психічні енергізатори, тимолептики) – ЛЗ, які покращують патологічно змінений
настрій, повертають оптимізм при депресії, підвищують продуктивність асоціативних процесів.
5. Психомоторні стимулятори – ЛЗ, які підвищують розумову і фізичну працездатність, мобілізують
енергетичні та функціональні ресурси людини.
6. Актопротектори – ЛЗ, що стимулюють працездатність і підвищують резистентність організму в
несприятливих умовах (гіпоксія, охолодження, гіпертермія та ін.)
7. Нормотиміки – ЛЗ, які мають антиманіакальну і антидепресивну дію при психозах, тобто мають
бівалентну дію.
8. Ноотропи (психометаболічні стимулятори) – ЛЗ, що володіють мнемотропною дією, покращують
вищі інтегративні функції головного мозку (пам'ять, навчання, увагу, запам'ятовування і т.д.)
9. Адаптогени – ЛЗ природного походження, що володіють неспецифічною загальнотонізуючою дією на
функції головного мозку, ендокринну регуляцію, обмінні процеси і підвищують адаптацію організму до
несприятливих умов.
10. Психодислептики - речовини, які відклоняють психічну активність у бік маячної дійсності
(галюциногени, психозоміметичні речовини). У даний час не використовуть.
1-3 – ЛЗ, що пригнічують ЦНС (депримуючі!!!), 4-9 – ЛЗ, що стимулюють ЛЗ.
Транквілізатори
Історична довідка
Перший транквілізатор було випущено в 1945 р. у США – МЕПРОБАМАТ.
У чому суть використання транквілізаторів та чим небезпечні негативні емоції?
Негативні емоції (тривога, страх) можуть виникнути у відповідь на подразнення надмірних чинників
навколишнього середовища (сильний стрес, смерть близьких) та мають пристосувальний характер. Проте,
якщо величина негативних емоцій буде перевищувати компенсаторні можливості, то можуть виникнути
патологічні стани, що торкаються не тільки психічної, але й в низці випадків соматичної сфери. У практичній
медицині зустрічаються випадки також в емоційній сфері, що обумовлені ендогенними психічними
захворюваннями. Застосовують анксіолітики головним чином при невротичних та неврозоподібних
(реактивних) станах. На вегетативну іннервацію більшість препаратів (за винятком АМІЗИЛУ) не впливають;
анксіолітики не викликають екстрапірамідних порушень. Головною мішенню застосування є різні тривожно-
фобічні стани непсихотичного рівня, які розвиваються в рамках так званих пограничних станів.
Психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів.
Психотичні розлади (психози) характеризуються:
1) грубою дезінтеграцією психіки – неадекватністю психічних реакцій та відображення дій ситуаціям; найбільш
грубій дезінтеграції психічної діяльності відповідає ряд симптомів - так звані формальні ознаки психозу:
галюцинації, марення.
2) зникненням критики (некритичністю) – неможливістю осмислення того, що відбувається, реальної ситуації
та свого місця в ній.
