Абсцес головного мозку (АГМ) — порожнина в паренхімі мозку,
заповнена гноєм і відмежована від нього піогенною мембраною
(капсулою).
На рентгенограмі можна спостерігати збільшення об'єму частини головного
мозку, яка була заражена. Також може бути помічено займання додаткового
простору, стиснення навколишніх тканин та випадкові опуклість, що свідчить
про наявність розширення внутрішнього простору.
Зазвичай для підтвердження діагнозу та більш точної оцінки об'єму зараження
головного мозку використовують комп'ютерну томографію (КТ) чи магнітно-
резонансну томографію (МРТ).
Наприклад, при КТ-обстеженні можна відзначити зниження щільності при
змінах обміну кальцію, зміну щільності м'яких тканин, зміну об'єму та геометрії
ложа відомий абсцес.
У МРТ можна помітити сигнальні зміни в софт-тканинах на різних
послідовностях зображення, що вказують на наявність запалення та абсцесу.
При набряку можливе ущільнення ділянок м'яких тканин та деформація
сітчастоподібної структури. Можна помітити зміну висоти та форми
відповідних місць мозку, а також зниження щільності кісткової тканини.
У більш пізній стадії абсцес може візуалізуватися як окрема зональна тінь з
мозаїчними елементами, що свідчить про інфільтрацію борозен пухлиною.
Однак, наявність абсцесу може бути підтверджена лише за допомогою
комп'ютерної томографії (КТ) чи магнітно-резонансної томографії (МРТ), що
дають найточніші результати при діагностиці захворювання.
